позичити
Смотреть что такое "позичити" в других словарях:
позичити — див. позичати … Український тлумачний словник
позичити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затягнути — (позичити): набрати, взяти [IV] … Толковый украинский словарь
позичати — позичити 1) (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого н.), позичатися, боргувати, брати, перехоплювати, перехопити 2) (давати щось у борг, у тимчасове користування кому н.), боргувати … Словник синонімів української мови
Газовый конфликт между Россией и Украиной 2008—2009 года — Содержание 1 Роль «Росукрэнерго» 2 Ход конфликта 2.1 1 … Википедия
випозичати — а/ю, а/єш і випози/чувати, ую, уєш, недок., ви/позичити, чу, чиш, док., перех. 1) Позичаючи, роздати все. 2) діал. Позичати … Український тлумачний словник
поборгувати — гу/ю, гу/єш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Дати в борг. 2) перех. Позичити, взяти в борг … Український тлумачний словник
побрати — беру/, бере/ш, док., перех. 1) Узяти, схопити руками або яким небудь знаряддям усе чи багато чого небудь. 2) Вибрати, вирвати все чи багато чого небудь (коноплі, льон і т. ін.). 3) Здобути, дістати все чи багато чого небудь. 4) Одержати, стягти з … Український тлумачний словник
позика — и, ж. 1) Дія за знач. позичати, позичити. || Фінансова операція надання або одержання грошей на певних умовах. •• Безоблігаці/йна по/зика форма державної зовнішньої позики, що її здійснюють без реалізації облігацій, розміщуючи її через вписування … Український тлумачний словник
позичення — я, с. Дія за знач. позичити … Український тлумачний словник
